Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мирта

Ми́рта, -ти, ж. Миртъ. Коло тераси цвітуть померанці, мирти. Левиц. І.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 427.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИРТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИРТА"
Бортак, -ка, м. Болванъ, пентюхъ, остолопъ. Вх. Лем. 393.
Віджарити, -рю, -риш, гл. Отпороть розгами, высѣчь. Узяли його лакеї на станю та так оджарили, що ні лягти, ні сісти. Мир. ХРВ. 53.
Кипень, -пню, м. Кипятокъ. Кипнем її... спарив. О. 1862. V. 85.
Ковбасянка, -ки, ж. Кишка для колбасъ.
Маркі́тний, -а, -е. 1) Скучный, невеселый, недовольный, огорченный. 2) Жуткій.
Перепело, -ла, с. Ключица. Конст. у.
Стебельце, -ця, с. Ум. отъ стебло.
Установляти, -ляю, -єш, сов. в. установи́ти, -влю, -виш, гл. Установить. Своєї ціни не установиш. Ном. № 10544.
Христоносець, -сця, м. Христоносецъ. Годився, не хрестився, а був христоносець. (Загадка: оселъ). Ном., стр. 293, № 117.
Чередниченько, -ка, м. Ум. отъ чередник.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИРТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.