Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

міняти

Міня́ти, -ня́ю, -єш, гл. 1) Мѣнять. Міняли тихо, та й виміняли лихо. Ном. № 10605. У Київі не женись, а в Ромні кобили не міняй. Ном. № 723. 2) О деньгахъ: мѣнять, размѣнивать. Не буду я міняти сих грошей. Мир. Пов. II. 102. Є гроші, та не міняні. Грин. І. 91.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 431.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІНЯТИ"
Бардочка, -ки, ж. Ум. отъ барда.
Близенний, -а, -е. = Блигомий.
Догрома́джувати, -джую, -єш, сов. в. догрома́дити, -джу, -диш, гл. Оканчивать, окончить сгребать (сѣно).
За́місць, замісь. Cм. замісто.
Злоба, -би, ж. Злоба. К. Іов. 12. Чернеча злоба до гроба. Ном. № 202. У жінки злоба така люта. Міусск. окр. злобу́ взя́ти на ко́го. Озлобиться.
Підпалювати, -люю, -єш, сов. в. підпалити, -лю́, -лиш, гл. Поджигать, поджечь; растапливать, растопить. Добре вогонь горить, як є чим підпалити. Ном. Підпалили сосну від споду до верху. Чуб. V. 394. Підпалив у печі, гріє окропи. Рудч. Ск. І. 137.
Попсування, -ня, с. Порча.
Спасеник, -ка, м. 1) Спасающій свою душу, праведникъ, угодникъ. К. Бай. 118. К. ЦН. 290. 2) Говѣльщикъ, спасающійся. Спасеники ідуть до церкви.
Трояково нар. Трояко. Живу, а не роджуся і трояково годжуся. Ном. № 62, стр. 292.
Черк II, -ку, м. Мигъ. Встрѣчено у. М. Вовчка: Ясні очі дівочі дивилися на Кармеля і у той самий черк і собі посмутилися. МВ. ІІІ. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.