Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

містина

Місти́на, -ни, ж. Мѣсто. Черк. у. Добряча містина отам на леваді: чи бач яка трава! Харк. г. Ум. містинка, місти́ночка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 432.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІСТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІСТИНА"
Заві́йна, -ни, ж. 1) Болѣзнь: сильная рѣзь въ животѣ. Перша каже: у небоги пристрітні уроки; друга плеще: їй завійна всунулася в боки. Мкр. Н. 4. 2) Мятель. Мнж. 180.
Кілкий, -а́, -е́ Колючій. Зеленими споришами і кілкими будяками. Н. п.
Понараховувати, -вую, -єш, гл. = поналічувати.
Посланець, -нця́, м. = післанець. Драг. 170. Св. Л. 102. Посланця не тнуть, не рубають. Ном. № 949.
Пританцьовувати, -вую, -єш, гл. Пританцовывать. Він приспівував і пританцьовував, узявшись в боки. Левиц. І. 478.
Прокидати, -да́ю, -єш, сов. в. прокидати, -даю, -єш, и прокинути, -ну, -неш, гл. 1) Расчищать, расчистить, прогресть отъ снѣга и пр. Ну й понамітало снігу! Треба прокидати (прокинути) стежку від хати до хліва. 2) Не попадать, не попасть, промахнуться. Стріляли козаки та рейтари. І вони прокинули. Морд. Пл. 171. 3) Простилать, простлать. Прокинувши на полу ряднину, лягла й сама хоч задрімати. Мир. ХРВ. 56. Та зійду я на могилу, та прокину сірячину, та ляжу трохи спочину. КС. 1883. IV. 907. (Н. п.). 4) Истрачивать, истратить, потерпѣть убытокъ. На весіллі в родичів рублів п'ять прокинеш. Лубен. у. На тому заробиш, на тому прокинеш. Лубен. у. 5) сов. в. только прокинути. Будить, разбудить. Цілу ніч прокидало Христю материне важке зітхання. Мир. Пов. І. 118. Заснула без подушки, — прокинули б дівчину та поклали б їй подушечку. Зміев. у.
Протерти Cм. протирати.
Тигриця, -ці, ж. Тигрица. Поранена тигриця. Левиц. І. 259.
Шморгати, -гаю, -єш, гл. 1) Дергать. Конст. у. Та все її шморга за намисто. О. 1861. X. 32. 2) Очищать пеньку отъ кострики при помощи шморгавки. Шух. І. 147.
Шумка, -ки, ж. 1) Родъ пѣсни веселаго характера. Хлопці шумки заспівали, старші казку кажуть. Федьк. І. 26. 2) Родъ танца.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІСТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.