Жальчли́вий, -а, -е. = жалісливий. Жальчливий народ ці жінки: уже п'ятнадцять год, як умер (козак), а вони й досі оплакують.
Іно нар. Только, лишь. Все може нагородитися, іно страх ніколи. Не прийшла ні снідати, ні обідати, іно пришила роду одвідати.
Льві́в, -вова, м. Львовъ, Лембергъ (городъ въ Галиціи). Львів не всякому здорів.
Навро́чувати, -чую, -єш, сов. в. навро́чити, -чу, -чиш, гл. Причинять, причинить несчастіе, порчу, болѣзнь посредствомъ словеснаго пожеланія, завистливой или неумѣстной похвалы. Головонька моя бідна, — хтось жінку наврочив. Чи не той то її врік, що допіро з хати втік? Либонь то ті наврочили, що мак потолочили. А вже нашу худобоньку наврочили люде.
Неясний, -а́, -е́ Неясный, темный.
Овчарик, -ка, м. = вівчарик.
Почепичка, -ки, ж. ? Шовкові почепички, а яворове бердо, — дай же нам, Боженьку, пов'язати Марусю твердо.
Псюка, -ки, ж. Собака.
Скусити Cм. скушати, скушувати.
Старуватий, -а, -е. Довольно старый человѣкъ.
