Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

міцний

Міцни́й, -а́, -е́ 1) Мощный, сильный, крѣпкій. Скарай мене, міцний Боже, коли тя забуду. Чуб. V. 57. Під сивим волоссєм притаїлась здорова, міцна, запекла і правдива душа. Левиц. І. Осавула спав міцним сном. Левиц. І. Міцного напитку не питиме. Єв. Л. І. 15. 2) Прочный. Міцний, як з клочча батіг. Ном. № 13135.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 434.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІЦНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІЦНИЙ"
Відзимки, -ків, м. мн. Исходъ зимы, время послѣ зимы, когда еще возвращаются зимнія явленія. Берд. и Житом. у.
Гальонка, -ки, ж. Парчевая лента. мн. гальонки. Головной дѣвичій уборъ изъ парчовой ленты. Ромен. у. Слов. Д. Эварн.
Забуза́нити, -ню, -ниш, гл. Заговорить, попести (чепуху)? Вона йому нісенітницю як забузанила, то він і рукою махнув.
Королиця, -ці, ж. = королева. Ззіла царя й царицю, короля й королицю. Грин. І. 249. Була гарна вбога панна, краля-королиця. К. МБ. X. 4.
М'язі, -зів, м. мн. Мускулы. Вх. Пч. І. 14.
Поледиця, -ці, ж. = ожеледиця. Вх. Зн. 43. Шух. І. 81, 179.
Пообпадати, -даємо, -єте, гл. То-же, что и обпасти, но во множествѣ.
Поперегнивати, -ваємо, -єте, гл. То-же, что и перегнити, но во множествѣ.
Роспинання, -ня, с. Распинаніе, распятіе. Од самого роспинання Христа ходе по світу. Стор. МПр. 169.
Фасоля, -лі, ж. 1) = хвасоля. МУЕ. І. 98. 2) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 200.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІЦНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.