Гоне́ць, -нця́, м. 1) = Гінець. 2) Раст. Sebum acre L.
Зе́рня, -няти, с. 1) Маленькое зернышко. Я солому прогортаю, зерняти шукаю. на макове зе́рня́, зернятко. Немножко. Підсунеться хлоп'я на макове зерня. 2) мн. зернята = скраклі (часть ткацк. станка). Cм. скраколь 3. Ум. зернятко, зе́рнячко. Янміннеє зернячко.
Кита, -ти, ж. 1) = ки́тиця. Въ слѣдующ. примѣрѣ употреблено, повидимому, въ значеніи: султанъ, перья на головномъ уборѣ: Кита біла, кивер чорний, хлопець гожий і моторний. (Но Cм. этотъ-же примѣръ при словѣ китель). 2) Хвостъ лисицы. Cм. китюх. 3) = китайка? Один на собі каптан має та з під того жовті та чорні кити видирає. (Въ друг. вар. здѣсь: китайку видирає.
Клебан, -на, м. = клебаня.
Ло́скіт, -коту, м. Щекотаніе, щекотка.
Обігріти, -рію, -єш, гл. Обогрѣть.
Повітриця, -ці, ж. Вихрь.
Полонянин, -на, м. Плѣнникъ. Чи скаже він тобі покірне слово, благатиме тебе як полонянин.
Сошечка, -ки, ж. Ум. отъ соха.
Стовба, -би, ж.
1) Въ плугѣ: прочная дощечка, которой соединяются въ плугѣ чепіги съ градільом: она проходитъ сквозь нижній конецъ чепіги и конецъ граділя.
2) Часть рала, подобная предыдущей въ плугѣ, которой прикрѣпляется кописть къ жертк'ѣ.
3) Корень въ деревѣ, идущій въ землю вертикально.
