Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

молодець

Молоде́ць, -дця́, м. 1) Юноша, парень. І рече: молодче, тобі глаголю, встань. Єв. Л. VII. 14. Ой удовець не молодець: всі норови знає, — ой він твоє біле личко із своїм зрівняє, ой він твою русу косу під ноги зобгає. Н. п. Вдовець, чи молодець буде сужений? О. 1861. XI. Свид. 54. 2) молодець. пано́ве молодці. Обычное обращеніе къ козакамъ запорожскаго войска. Не в Синопу, отамани, панове-молодці, а у Царьград, до султана поїдемо в гості. Шевч. 50. 3) Названіе представляющаго жениха парня въ весенней хороводной игрѣ и названіе этой игры. Грин. III. 108.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 441.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЛОДЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЛОДЕЦЬ"
Братерство, -ва, с. 1) Братство, братское родство. 2) Братство, братское дружество. Шевч. 211. Розбить те гемонське братерство ляхів з козаками. Стор. МПр. 44. 3) соб. Брать и его жена.
Варудити, -джу, -диш, гл. Томить. Коло серця варудить. Cм. марудити.
Гнівливість, -вости, ж. Раздражительность, склонность къ гнѣву. Желех.
Гу́ркало, -ла, с. 1) = Гуркотій. Вх. Зн. 12. 2) Домовой. Вх. Зн. 12. Желех. 2) Дѣтская игрушка: родъ погремушки на ниткѣ. Мнж. 178. 4) Маленькій водопадъ. Желех. 5) = Суреля. Одкидав сурелі (або гуркала). Ном. № 10879.
Лупеса́ти, -са́ю, -єш, гл. Лупить, облупливать, сдирать (кожу, кору, скорлупу). Желех. Вх. Зн. 34.
Одві́р 1, -во́ру, м. = Одві́рок. МУЕ. III. 45.
Покладати, -да́ю, -єш, сов. в. покласти, -кладу́, -де́ш, гл. 1) Класть, полагать, положить, сложить. Буду в землі козацькій голову християнську покладати. АД. І. 212. Поклони покладати. Г. Барв. 106. Мимо церкви святої проїжжали... на себе хреста не покладали. АД. І. 193. 2) Налагать, наложить. По двоє кайданів на ноги покладено. АД. І. 90. 3) Раскладывать, разложить (человѣка для порки). Як не вийду на панщину, покладают зараз: а Сикора покладає, Вергонець тримає, а вокомон із паличков коло задку грає. Гол. ІІІ. 478. 4) = паренити. Вх. Зн. 46. 5) Строить, построить. Поклали новий манастирь. Волын. г. Двори собі поклав на боці від своєї мами. Гн. І. 153. 6)гнів на кого. Сердиться, гнѣваться. На свого старшого брата великий гнів покладав. АД. І. 187. 7)надії. Возлагать надежды, надѣяться. На його єдиного покладаю мої надії. Стор. МПр. 93. 8)гріх на кого. Взводить на кого грѣхъ. Які ж ти гріхи на себе покладаєш? АД. І. 188. Я ні на кого не покладаю гріха, як на Петра. 9) і в голову сього не покладай. И не думай этого. 10) покладаючи робити. Не спѣша и съ толкомъ дѣлать. Лубен. у. (Леонтовичъ).
Прогризатися, -заюся, -єшся, сов. в. прогризтися, -зуся, -зешся, гл. Прогрызаться, прогрызться. Той змій як прогризся скрізь той ліс і знов летить за ними. Рудч. Ск. І. 119.
Рубити, -блю, -биш, гл. Обрублять. Шовком шила, шовком шила, золотом рубила. Мет. 20.
Усю́січко, нар. = Усю́сінько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОЛОДЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.