Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

моргуха

Моргу́ха, -хи, ж. 1) Моргунья, часто мигающая глазами. 2) Кокетка, женщина, заигрывающая съ мужчинами. Латин дочку мав чепуруху, проворну, гарну і моргуху. Котл. Ен. IV. 15. Була моргуха та очицями поводила чи на парубків, чи хоть і на нашого братчика та жодному нищечком признавалась, що тілько його одного любить, а зо всяким женихалась. Кв. І. 253.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 444.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРГУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРГУХА"
Дзво́ничок, -чка, м. Ум. отъ дзвоник.
Жовда́к и пр. = жовнір и пр.
Зжа́литися, -люся, -лишся, гл. Разжалобиться. Зжалився, як вовк над поросям: від'їв ніжки та й плаче. Ном. № 4692.
Кукукати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] кукукнути, -кну, -неш, гл. О кукушкѣ: куковать, одинъ разъ крикнуть. Вх. Зн. 34.
Перстенець, -нця́, м. 1) Ум. отъ перстень. 2) Раст. Cuscuta epilium. Вх. Пч. II. 31.
Прихідцями нар. Урывками.
Пробрехати, -шу́, -шеш, гл. 1) Лгать извѣстное время. 2) Лаять извѣстное время. Усю ніч рябко пробрехав, — мабуть вовка чув. Харьк.
Рамуватий, -а, -е. = рамкастий. Вх. Лем. 459.
Сировоїдка, -ки, ж. Раст. Agaricus ruber. Вх. Пч. II. 28.
Чернядка, -ки, ж. плахта = чернітка. Вас. 170.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОРГУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.