Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мошнухи

Мошну́хи, -нух, м. мн. Раст. = мохунки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 451.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОШНУХИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОШНУХИ"
Веселісінький, -а, -е. Совершенно, очень веселый. Мил. 162.
Віддати, -ся. Cм. віддавати, -ся.
Де́споцтво, -ва, с. Деспотизмъ. К. Кр. 17, 31. К. XII. 10. Біда, як дика сила деспоцтва та викличе з пекла дику силу рабства. К. XII. 39.
Діли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Дѣлиться. Як пожали вони просо, то почали ділиться, да й не помирились. ЗОЮР. II. 31.
Кривдити, -джу, -диш, гл. Обижать. Хто кривдить людей, той кривдить своїх дітей. Ном. № 2296.
Мані́рний, -а, -е. Манерный. Наші вельможні пани такі манірні. К.
Нашаткувати, -ку́ю, -єш, гл. Нашинковать (капусты).
Підточити Cм. підточувати.
Плавушник, -ка, м. Раст. Hottonia palustris L. ЗЮЗО. І. 125.
Прощання, -ня, с. Прощаніе, разлука. Плаксивее з синком прощання. Котл. Ен. V. 62. На прощанні випросила Маруся в Василя сватаний платок. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОШНУХИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.