Бузовка, -ки, ж. Потасовка? У нас тут за це бунт: не кладуть податі, а вони правлять, то така бузовка — до бою доходить.
Гаддя, -дя, соб. = гади. Гадє підь землю ховає сі на зіму.
Дреглі́, -лі́в, м. мн. = драглі.
Ирод и ирід, -да, м. 1) Иродъ. Ирод-царь за Христом ганявся. Колядка. 2) Злодѣй. А він мене і побачив, ирод. 3) Чортъ. А ирід його відає. З шуму став ирод-чорт. У Шевченка повидимому въ значеніи: чортъ-змѣй. Знову люта гадина впилася в саме серце: кругом його тричі обвилася, як той ирод.
Копошитися, -шуся, -шишся, гл. Копошиться. Люде, як та комашня, копошаться.
Набрі́дь, -родя, м. Въ сказкѣ — эпитетъ медвѣдя, набревшаго на рукавицу, полную звѣрей: ведмідь — набрідь.
Окраєць, -йця, м. Горбушка хлѣба. Ззів окраєць хліба. Ум. окрайчик.
Переволокти, -ся. Cм. переволікати, -ся.
Підіждати, -жду́, -деш, гл. Подождать.
Солодун, -на, м. = солодій.