Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

муркотило

Муркоти́ло, -ла, м. = муркотій. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 455.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРКОТИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРКОТИЛО"
Арти́стка, -ки, ж. 1) Артистка, художница. Желех. 2) Актриса.
Барильчина, -ни, ж. = барило. Гн. II. 36. Ой пійду я в комірчину та загляну в барильчину. Чуб. V. 1091.
Гайдук, -ка, м. Высокорослый служитель; солдатъ надворной стражи. Ой вивійти, отамани, панськії гайдуки. Н. п. Ой крикнув царь на свої гайдуки: «Возьміть Байду добре в руки!» Гол. І. 2. 2) Особаго рода танецъ. 3) гайдука садити, ударити. Танцевать въ присядку. ударила б гайдука, та боюся мужика. Чуб. V. 687. Еней, матню в кулак прибравши, і «не до соли» примовлявши, садив крутенько гайдука. Котл. Ен. І. 20. 4) Ніс гайдука скаче. Выраженіе для указанія чьего-нибудь страшнаго аппетита, усиленной работы челюстями. Лупить (= їсть), аж ніс гайдука скаче, — танцює. Ном. № 12206. Ум. гайдучок. Чуб. V. 1075. Ув. гайдучище. Чуб. V. 686.
Жлукті́й, -тія́, м. Пьющій съ жадностью. Аф. 402. Ув. жлуктія́ка.
Кобзарів, -рева, -ве Принадлежащій кобзарю. Шанували пам'ять кобзареву. О. L861. III. 25.
Лин, -на, м. Рыба линь, Cyprus tinea. Ходить, як лин по дну. Ном. № 3238. Ум. линок, линочок. Дитиночка, як линочок. Ном. № 8469.
Накува́ти Cм. наковувати.
Натворити, -рю́, -риш, гл. Надѣлать, натворить. Бачите ви, ловці-молодці, чого ви натворили. Шевч. 289.
Нутрости, -стів, ж. мн. Внутренности. Черк. у.
Поворітьма нар. Ha обратномъ пути.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУРКОТИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.