Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навротин

Навротин, -на, м. Раст. Sanicula euroраеа. Лв. 101.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 473.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВРОТИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВРОТИН"
Досвіткува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть на до́світках.
Запетлюва́тися, -лю́юся, -єшся, гл. 1) Завязаться петлей. 2) Переносно: закабалиться, наняться на тяжелую службу. Та це запетлювавсь на цілий рік. Екатер. у. Слои. Д. Эварн.
Кей = ке. Кей сюди. Харьк. у.
Ме́ляний и мелятий, -а, -е. Молотый. Н. Вол. у.
Мня́кшати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться мягче. Залізо в огні і під молотом м'якшає. Драг.
Надовба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Наковырять, надолбить.
Оскомелок, -лка, м. Обломокъ сухой вѣтки. Рк. Левиц.
Сліпнути, -ну, -неш, гл. Слѣпнуть.
Стелюга, -ги, ж. 1) Станокъ для навода спицъ въ ободъ. Сумск. у. 2) мн. Козлы для продольной распилки бревенъ на доски и пластины.
Штахетник, -ка, м. = штахети. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВРОТИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.