Байдужість, -жости, ж. Безразличіе, индифферентизмъ, равнодушіе. Потребно великої праці, щоб зв'язати те, що порвала наша недбайливість та стидка українська байдужість. Байдужість про закони природи.
Збу́рення, -ня, с. 1) Разрушеніе, ниспроверженіе. 2) Волненіе, возмущеніе.
Зду́ховина, -ни, ж. У четвероногаго животнаго: часть между ребрами и сѣдалищными костями.
Мига́ти, -га́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] мигнути, -ну́, -не́ш, гл. 1) Мигать, мигнуть. Зорі... мигали і бризкали світом в сухому прозорому повітрі. 2) Мелькать, мелькнуть. 3) Только одн. в. Ударить. Мигнув попід бороду бурсака.
Мо́рок, -ку, м. 1) Мракъ. Обгорнув (Оврама) морок великий. К. Густий морок скрізь по хатах, густіший в будинках, що нема душі живої в сестрах українках. Нехай його густий обійме морок. 2) Чортъ, нечистая сила. Cм. морока 2.
Повітиця, -ці, ж. Раст. Cuscuta Epilinum Wahl.
Подіватися, -віємося, -єтеся, гл. Задѣваться (во множествѣ). А коні не знати де подівались.
Толокувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) землѣ: быть подъ паромъ. Два рази ореться, а третій толокує. 2) Работать толокою.
Утка, -ки, ж. Утка. Ой попливи, утко, проти води прудко. Ум. у́точка, утінка, утонька, утіночка.
Чобіток, -тка, м.
1) Ум. отъ чобіт.
2) Цвѣтокъ на чорноклині.
