Вабити, -блю, -биш, гл. Привлекать, манить; прельщать. Бере очі, вабить серденько красою. Сама (дівчина) невеличка, метка і жвава, з веселою на виду усмішкою, вона так і вабила до себе.
Доноша́тися, -ша́юся, -єшся, гл. = доношуватися.
Коробен, -бна, м. Коробокъ.
Переказ, -зу, м. Пересказъ; передача на словахъ.
2) Преданіе. Забула історичні перекази. Віри і звичаїв і предківських переказів зреклись. Всячину переказом знає, — т. е. по преданію).
Побережанин, -на, м. Житель побережья.
Позамокати, -каємо, -єте, гл. Замокнуть (во множествѣ).
Позаорювати, -рюю, -єш, гл. Запахать (во множествѣ).
Прядло, -ла, с. Пряденіе. На прядлі не заробили.
Ротмистр, -ра, м. Ротмистръ.
Укмічати, -чаю, -єш, сов. в. укмітити, -чу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить, подмѣчать, подмѣтить. Зразу укмітити, що не такий народ. Мале, та й те вкмітило, що в просі кузька є. Зразу вкмітить дитина.
