Аґа́, аґи́, м. Старшина, начальникъ (у турокъ, татаръ и пр.). «Хлоп'ята!» обізвавсь аґа, отаман сивий.
Відсповідати, -даю, -єш, гл. Окончить исповѣдывать.
Заха́яти, -ха́ю, -єш, гл. = занехаяти.
Звели́чувати, -чую, -єш, сов. в. звели́чити, -чу, -чиш, гл. Дѣлать, сдѣлать великимъ, возвышать, возвысить. Здобудеш, хлоню, слави, зміркувавши, чия тебе звеличує держава.
Козелець, -льця, м. 1) Козелъ. Вибіг козелець... наставив рожок. 2) Стативъ въ витушці. 3) Снарядъ, подкладываемый мельниками подъ рычагъ при подниманіи жернова съ цѣлью ковки послѣдняго. 4) = козелок.
Мизе́рство, -ва, с. 1) Бѣдность, убожество. 2) Имущество бѣдняка. Єсть у мене деяке хазяйство — мизерство: овечки, свині. 3) Ничтожество. 4) Бѣдный народъ.
Ми́тник, -ка, м. Мытарь; сборщикъ пошлины, таможенный сборщикъ. Посідало з Ісусом багато митників.
Плекатарка, -ки, ж. Кормилица. Ум. плекатаронька.
Погреб, -бу, м. = погріб. Старий попрощавсь із мертвим тілом мовчки і без плачу й жалю поблагословив на погреб.
Урбарія, -рії, ж. Денежная повинность, платимая помѣщику. Урбарія великая та й панщини три дні. Ми урбарію подаймо, оплату худобну, грунт і хату оплатім та сидім при дому.
