Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нагірній

Нагі́рній, -я, -є. Горный, находящійся на горѣ. Живе не дома він, а в замку десь нагірньому старому. К. ПС. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 476.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГІРНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГІРНІЙ"
Здиня́ти Cм. і. здимати.
Конопляник, -ка, м. = конопельник. Вх. Лем. 426.
Конюший, -шого, м. Конюшій. Служив у Потоцького конюшим. Стор.
Ліверник, -ка, м. = лірник. Шух. І. 33.
Навкі́рки нар. Наперекоръ, на зло. Желех. То мі навкір робиш. Гол. III. 389.
Нічичирк! межд. ні-гу-гу! Цыцъ! Кажи ти, Яремо, а ти, Хомо, нічичирк! О. 1862. VI. Костомар. 45.
Переплачувати, -чую, -єш, сов. в. поплати́ти, -чу́, -тиш, гл. Переплачивать, переплатить.
Повіддирати, -ра́ю, -єш, гл. Оторвать, отодрать (во множествѣ).
Покрепити, -ся, гл. = покріпити, -ся.
Чопатий, -а, -е. Притупленный. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАГІРНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.