Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

надівати

Надіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. наді́ти, -діну, -неш, гл. Надѣвать, надѣть, одѣвать, одѣть. Ой надінь, милий, ляную сорочку. Мет. 266. Надівши сині окуляри, він сидів під грушею. Левиц. Пов. 22. Въ думѣ про Ганджу Андибера наді́є вм. надіва́є. Шати дорогії несе, на його козацькі плечі надіє. Мет. 380.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 482.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДІВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДІВАТИ"
Важня, -ні, ж. Важня, помѣщеніе или мѣсто для вѣсовъ на торговыхъ площадяхъ. Желех.
Кісто, -та, с. = тісто. Знать мою матір, що хліб пекла, бо на воротях кісто. Ном. № 10793. Діжа з кістом. Мнж. 174.
Лу́тка, -ки, ж. Оконный косякъ. Я за луткою коло вікна сиджу. Г. Барв. 292.
Межува́тися, -жуся, -єшся, гл. Размежевываться.  
Молоток, -тка, м. Молотокъ. Добре ковадло не боїться молотка. Ном. № 7357. Ум. молото́чок.
Нерозумний, -а, -е. Неумный, глупый. Дурна дівчина, нерозумная по козаченьку плаче. Мет. 56.
Пенькуватий, -а, -е. Упрямый, своенравный. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Повибігати, -гаємо, -єте, гл. Выбѣжать (о многихъ). Повибігали якісь панночки. МВ. І. 112. І жінки, і молодиці повибігають. Кв.
Свекрівщина, -ни, ж. Имущество, оставшееся послѣ свекра. Зміев. у.
Устенок, -нку, м. 1) Входное отверстіе въ рыболовномъ снарядѣ, наз. котець (Cм.). Браун. 15. Cм. вустенок. 2) Узкое входное отверстіе въ загородѣ для овецъ. О. 1862. V. Кух. 38.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАДІВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.