Зи́мки, мок, ж. мн. Снѣга. Ой шов я в полонину, — тіжки зимки вбили.
Їство, -ва, с. Кушанье. І де ті в Господа взялися усякі штучнії їства.
Краєвий, -а, -е. Мѣстный. Широко роскидав він вісти про краєве духовенство.
Мига́ти, -га́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] мигнути, -ну́, -не́ш, гл. 1) Мигать, мигнуть. Зорі... мигали і бризкали світом в сухому прозорому повітрі. 2) Мелькать, мелькнуть. 3) Только одн. в. Ударить. Мигнув попід бороду бурсака.
Невидомий, -а, -е. Темный, непроглядный. Темна нічка, невидома.
Піддужувати, -жую, -єш, сов. в. піддужати, -жаю, -єш, гл. Выздоравливать, нѣсколько выздоровѣть. Тоді вже я почала піддужувати, а до того була така хвора, що і не підводилася з ліжка.
Присихати, -ха́ю, -єш, сов. в. присо́х(ну)ти, -хну, -неш, гл. Присыхать, присохнуть.
Скіпатися, -паюся, -єшся, гл. Придираться, привязываться, приставать. Скіпається до лісовика: нащо ти мою корову загнав? вона не була в лісі.
Топіт, -поту, м. Топотъ? рысь? Ми поїхали за ним у догонь, догнали його під дубом: спав. Ми їхали добрим топотом, — не чув він, так дуже спав.
Чохлатий, -а, -е. Имѣющій чохли на рукавахъ (о рубахѣ). Старша світилка багата, на їй сорочка чохлата.
