Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

називати

Назива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. назва́ти, -зву́, -зве́ш, гл. Называть, назвать. Та нічого не сказала, тілько серденьком назвала. Мет. 75.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 489.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗИВАТИ"
Дали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Отдаляться.
Зірно нар. = зоряно. Г. Барв. 207.
Маку́луватий, -а, -е. Неповоротливый, увалень. Мнж. 185.
Малолі́тка, -ки, об. Несовершеннолѣтній. На що на горе вродила, малоліткою женила. Чуб. V. 668.
Напру́га, -ги, ж. Напряженіе.
Олживий, -а, -е. Лживый. К. Бай. 150.
Повибирати, -ра́ю, -єш, гл. = повибірати. Повибираю коралики до зерен. Чуб. V. 338.
Помахати, -ха́ю, -єш, гл. 1) = помахувати. Ой де моя миленькая похожає, да шитими рукавами помахає. Чуб. III. 190. 2) Cм. помахувати.
Псиця, -ці, ж. Сука. Желех.
Розмежування, -ня, с. Размежеваніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЗИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.