Бибак, -ка, м. Вередъ.
Блудити, -джу, -диш, гл.
1) Блуждать; сбиваться съ пути. Не ходи, не блуди понад берегами. Ляше, он блудиш! — Єднаково їздити. Ми блудили цілий ліс.
2) Заблуждаться, ошибаться. Ой блудиш, зле судиш, ляшеньку любий, тримаю, ховаю для тебе шлюби.
3) — словами. Говорить, не сознавая что; бредить. Ой ти, дівчинонько, ти словами блудиш, ти сама знаєш, кого вірно любиш. Як блудить словами хворий, то знак тому, що вмре.
Витвердити, -джу, -диш, гл. Утвердить? Закрѣпить? Скаже слово, так як витвердить.
Докоси́ти, -ся. Cм. докошувати, -ся.
Єдна́кий, -а, -е. = однаковий. Приїхали два козаки, обидва єднакі. Раду радили не єднакую, не єднакую, а троякую.
Кошівка, -ки, ж. = кошик 1.
Неосудний, -а, -е. Не подлежащій осужденію. Голод, що рідний батько — злодія неосудним робить.
Норець, -рця́, м.
1) Водолазъ. Посилав той купець норця, щоб пурнув у море та подививсь, за що він (корабель) там зачепився.
2) Родъ утки: нырокъ, Mergus albellus.
Проникливий, -а, -е. Проницательный. Він виявлював розум проникливий.
Сяговина, -ни, ж. Саженные дрова.
