Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

накарбувати

Накарбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. 1) Нарѣзать, насѣчь, сдѣлать насѣчки на чемъ. Накарбував мов пугою по воді. Ном. № 3938. 2)на ко́му. Записать нарѣзками на комъ-либо долгъ. На тобі... більш накарбовано, ніж у тебе волосся на голові. К. Бай. 44.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКАРБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКАРБУВАТИ"
Вивозити Ii, -вожу, -зиш, сов. в. вивезти, -зу, -зеш, гл. Вывозить, вывезть. Не то кінь, що в болото увезе, а то, що з болота вивезе. Ном. № 7225. Вимету разком та вивезу возком. Ном. № 10791.
Затала́патися, -паюся, -єшся, гл. Зашлепаться въ грязи, забрызгаться грязью. Глянь, як заталапалась, і тварі не знать. Брацл. у.
Зві́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. зві́ситися, -шуся, -сишся, гл. Свѣшиваться, свѣситься.
Лиши́р, -ра, м. Лишай. Вх. Зн. 33.
Наді́ти Cм. надівати.
Окомон, -на, м. = окономРудч. Ск. І. 78. Окомани з батогами. Грин. III. 634. Перед паном окомоном били хлопця макогоном. Гол. II. 196.
Піснечка, -ки, ж. Ум. отъ пісня.
Різьбяр, -ра, м. = різбарь. Шух. І. 245, 318.
Розварня, -ні, ж. Лѣнивая женщина. Вх. Лем. 461.
Шарпнути, -ну, -неш, гл. Рвануть, дернуть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАКАРБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.