Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

накладати

Наклада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. накла́сти, -ладу́, -де́ш, гл. 1) Накладывать, налагать, наложить. Ярмо накладає, воли запрягає. Н. п. На вулиці та в перевулку накладала та Марушка Василькові люльку. Грин. III. 650. Голова як маківка, а в неї розуму як наклано. Ном. № 5707. 2) Возлагать, возложить. Батюшка їм (молодим) накладає на голови вінці. Грин. III. 516. 3) шапку накладати. Надѣвать шапку. КС. 1883. XI. 500. 4) При мазаньи земляного пола въ сельскихъ хатахъ: заполнять, заполнить глиной выбившіяся углубленныя мѣста. Сим. 130. 5) Только несов. в. Дѣйствовать за одно, имѣть сношенія. Буде з ляхами, мостивими панами, накладати. Мет. 397. Злі люде, накладаючи з нечистою силою, можуть уставати з домовини. Левиц. І. Ворожка з бісом накладає. Ном. № 232. 6) Жертвовать, пожертвовать. На церкви святії нічого не накладав. Голов. III. 262. 7)головою (только съ сов. в.). Сложить голову. Бодай ти своєю головою наклала. Левиц. І. Через тії коні воронії наклав козак головою. Грин. III. 281. 8) накласти дядька. Парепутать основу во время снованія. А я слухаю, що вона балака, та й наклала дядька. — Оксана в мене сьогодні снувала, так аж двох дядьків наклала. Одного ж я змотала, а другий зостався. За дядьків ткачі лають, як направляють полотно. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 494.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКЛАДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКЛАДАТИ"
Бездітниця, -ці, ж. Бездѣтная женщина. Вх. Зн. 2. К. Бай. 15.
Горба́тий, -а, -е. 1) Горбатый. Горбатого хиба могила виправить. Ном. № 3221. Притули́в горба́того до стіни́. Сказалъ что-либо несообразное, сдѣлалъ неудачное сравненіе. Ном. № 13079. 2) — та труна́. Гробъ съ выпуклой крышкой. Мил. 168. Ум. Горбате́нький.
Закла́дчини, -чин, ж. мн. = закладини. Як положать зруб на хату..., то п'ють закладчини. ХС. III. 39.
Зодівати, -ва́ю, -єш, гл. = зодягати.
Ма́йно́, -на, с. Имущество. І рече Господь до сатани: оддаю тобі в руки все його майно; тільки не касайсь його самого. К. Іов.
Обливати, -ва́ю, -єш, сов. в. облити, обіллю, -ллєш, гл. Обливать, облить. Як згадаю миленького, обливають сльози. Чуб. V. 327.
Підмога, -ги, ж. Помощь, пособіе. Підмогу вам готуємо. К. Досв. 117. Нещасному — підмога його друзі. К. Іов. 14.
Промел, -лу, м. Плата за помолъ зерномъ. В нас беруть десяту мірку промелу. Нѣжин. у.
Утечи, -чу, -чеш, гл. = утекти. Чоловік не годен своїй долі утечи. Федьк.
Ферфелити, -лю, -лиш, гл. Густо падать (о снѣгѣ). Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАКЛАДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.