Вислуга, -ги, ж. 1) Служба. А до того іще спороли батогами, а за вислугу палюгами. 2) Прослуженное время. Там козак по риночку ходить, у гетьмана вислуги ся просить: пусти мене, мій пане, додому. 3) Заслуженное, заработокъ за службу. Ум. ви́служенька. На тім короваю три яблучка з раю: то ж тобі, Марусенько, вірна твоя вислуженька, що ти собі вислужила у милого Бога.
Діве́нна, -ни, ж. Раст. Verbascum thapsus. Cм. Гадинник.
Запі́шва, -ви, ж. Рубецъ въ шитьѣ.
З'єрети́чити, -чу, -чиш, гл. Сдѣлать еретикомъ. З'єретичені пани.
Ковалювати, -люю, -єш, гл. Заниматься кузнечнымъ мастерствомъ. (Цигани) ковалюють та кіньми мінжують.
Молоди́ти, -джу, -диш, гл. Молодить, придавать видъ молодости. Ні літ вона, ні спеки не боїться, бо молодить її пекельна тьма.
Обкоситися, -шуся, -сишся, гл. Окончить косьбу.
Привиджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. привидітися, -джуся, -дишся, гл. Грезиться, пригрезиться, показываться, показаться. Ой то тобі приснилося, ой то тобі привиділося. Той шлях мені привижувався: бачив кілька слобід і Лубні. — «Звідці?» — спитав Кобза, дивуючись: «яка ж мара показувала тобі ті слободи і Лубні?
Чижмар, -ра, м. Сапожникъ.
Шкурнути, -рну, -неш, гл. = чкурнути. Так шкурнув, що тільки куряву видко.
