Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

намастир

Намасти́р, -ра, м. Манастирь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 502.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМАСТИР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМАСТИР"
Близісінько нар. Совершенно близко, близехонько.
Боягуз, -за, м. = боюн. Св. Л. 219. Ой ти, боягузе! своєї тіни боїшся. Фр. Пр. 113.
Вадливий, -а, -е. = вадкий. Закр. Уман. І. 104; IV. 120.
Гильце, -ця, с. = гільце. МУЕ. ІІІ. 96, 100; О. 1861. XI. Св. 59.
Зайча́чий, -а, -е. Относящійся къ зайцу.
Обскубувати, -бую, -єш, гл. = обскубати.
Признатися Cм. признаватися.
Славутний, -а, -е. = славетний 1.
Шеґеря, -рі, ж. Родъ танца. У Київі заказали, шоб шеґері не скакали. Грин. III. 53.
Шпарина, -ни, ж. Щель. Cм. шпара.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАМАСТИР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.