Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

намулювати

Наму́лювати, -люю, -єш и намуля́ти, -ляю, -єш, сов. в. наму́лити, -лю, -лиш, наму́ляти, -ляю, -єш, гл. 1) Заносить, занести иломъ. 2) Натереть, нажать. Нащо ж тобі, моя мила, так тяжко працювати, на пальчиках піхурчики намуляти. Грин. III. 325. Три пузирі крівавиї намуляла. Чуб. V. 668.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 504.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМУЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМУЛЮВАТИ"
Блудство, -ва, с. Блудъ, блудодѣяніе. Тогди вони зробили гріх, блудство. Гн. II. 218. Грішили, горівкою п'янчили, блуцтво провадили. Гн. II. 72.
Грю́к I меж. для обозначенія стука: стукъ. Стук-грюк в віконечко!
Гу́совки, -вок, ж. мн. Ум. отъ гусла.
З'ї́день, -дня, м. Съѣденіе. Употребл. въ выраженіи: на з'їдень. На съѣденіе.
Коломия, ми́ї, ж. 1) Глубокій выбой, наполненный водой. 2) Городъ Коломыя.
Прячка, -ки, ж. 1) Пряжка. Угор. 2) Раст. Equisetum, хвощъ. Вх. Лем. 458.
Стуг, -га, м. Костеръ. Левч. 60.
Чукикати, -каю, -єш, гл. = чукати. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Шлюбний, -на, -не., шлюбови́й, -а́, -е́ Вѣнчальный, свадебный. Шлюбна сукня. Хтось зірвав з мого плеча шлюбову квітку. Стор. МПр. 81. Шлюбна жінка. Законная, вѣнчанная жена.
Шурлай, -лая, м. Родъ игры.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАМУЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.