Єдама́шка, -ки, ж. = адамашка. А де ж твої, пане Саво, сукні-єдамашки, що ти нажив, вражий сину, з козацької ласки? Знімали з себе жупани-лудани, блаватаси й єдамашки.
Жар, -ру, м. 1) Жаръ. Тілько що ввійшли вони в баню, аж жар такий, що не можна. Так мене жар ухопив. 2) Раскаленные тлѣющіе угли. Одсадила, мов горщик од жару одставила. Так, як на мене жаром сипнуло. Зося сиділа червона, як жар. Ум. жаро́к, жаро́чок.
Женихли́вість, -вости, ж. Наклонность къ ухаживанію за женщинами.
Змова, -ви, ж.
1) Уговоръ. Удовиця змови їх не знає. А все таки в моїм немудрім слові була якась недовідома сила, бо з правдою було воно у змові.
2) Заговоръ.
Змовити, -ся. Cм. змовляти, -ся.
Казанок, -нка, казаночок, -чка, казанчик, -ка, м. Ум. отъ казан.
Капустина, -ни, ж. Одинъ кочень капусты, одинъ листокъ капусты.
Латкувати, -ку́ю, -єш, гл. = латувати.
Лу́щити, -щу, -щиш, гл. Снимать кору, шелуху, кожицу (съ плодовъ, яицъ). 2) Колотить. Піймав і давай лущити йому боки києм. Запорожці... татар і туркоту лущать. 3) Брать (о деньгахъ). Лущитимуть з нас грошики, та й ні гадки!
Цвірчати, -чу, -чиш, гл.
1) О сверчкѣ: сверчать, трещать.
2) Чирикать. Птах цвірчит.
