Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напарити

Напа́рити, -рю, -риш, гл. Напарить.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 507.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПАРИТИ"
Гиронька, -ки, ж. Ум. отъ гиря.
Госа́ч, -ча, м. Горячій волъ. КС. 1898. VII. 46.
Доткли́во нар. Колко, рѣзко, обидно. Не кажіть бо так доткливо, пані, не говоріть так згрізна до мене. Г. Барв. 344.
Коротити, -чу́, -ти́ш, гл. Укорачивать.
Нечоса, -си, об. Непричесанный, непричесанная.
Опоживляти, -ля́ю, -єш, сов. в. опоживити, -влю, -виш, гл. Придавать, придать новые силы, оживлять, оживить. О. 1861. І. Слов. 10.
Повивчатися, -чаємося, -єтеся, гл. Выучиться (о многихъ). Повивчалися ми всі прясти.
Поросюк, -ка, м. = порося.
Припхати, -ха́ю, -єш, гл. Притащить, принести.
Смиренник, -ка, м. Скромникъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.