Болботати, -чу́, -чеш, гл.
1) Болтать.
2) Неотчетливо говорить.
Гав'Яр, -ру, м. Раст.: а) = гатарак. Acorus calamus L. б) Carex riparia L.
Коробка, -ки, ж.
1) Родъ корзины изъ липоваго луба или дерева.
2) Деревянная мѣра, преимущ. для сыпучихъ тѣлъ. Дають мені, матусенько, жита по коробці. З коробки молотити. Молотить, получая какъ плату часть вымолоченнаго зерна. Нехай же він іде до старшого брата і попросить хліба; як не дасть, то нехай у нього молотить з коробки. Иди до попа та ставай на жито, шоб скосити, перевезти і змолотити; та не ставай за гроші, або з коробки. Ум. коробочка.
Обхід, -ходу, м. Обхожденіе, обращеніе, движеніе вокругъ.
Подрібити, -блю́, -биш, гл. = подробити. Ангель і сказав: возьми ж їх та подріби та й закопай у яму.
Поопухати, -хаємо, -єте, гл. Опухнуть (во множествѣ).
Поплава, -ви, ж. Болотистое пастбище.
Садочок, -чка, м. Ум. отъ сад.
Ставок, -вка, ставо́чок, -чка, м. Ум. отъ став.
Труснути, -ну, -неш, гл. Тряхнуть.
