Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наралити

Нара́лити, -лю, -лиш, м. Напахать ралом.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 515.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРАЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРАЛИТИ"
А́встрія, -рії, ж. Австрія. Желех.
Вигонити, -ню, -ниш, гл. = виганяти. Спитавсь його: чи не схоче він грошей багато взять, аби тільки він їх не вигонив. Рудч. Ск. І. 62. Скот вигонила із города. Рудч. Ск. І. 194.
Злюпатися, -паюся, -єшся, гл. Разсвирѣпѣть, сильно разсердиться. Драг. 100.
Йоломка, -ки, ж. = наголовок. Гол. Од. 57.
Каменяр, -ра, м. Каменоломъ. Желех.
Обвеселіти, -лію, -єш, гл. Повеселѣть.
Подосихати, -хаємо, -єте, гл. Досохнуть (во множествѣ).
Попувати, -пую, -єш, гл. Священствовать, быть попомъ. При тій церковці попує. К. МБ. X. 2.
Стрига, -ги, об. Низко остриженный. Стрига-мокотига! — такъ дразнятъ дѣти сильно остриженныхъ товарищей. Ном. № 9281. Ум. стрижка.
Хуторянин, -на, м. Житель хутора, живущій на хуторі. Стор. МПр. 113. Наш брат хуторянин. Шевч. 322. Балакав з хуторянами про чорну раду К. ЧР. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАРАЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.