Відмалюватися, -лююся, -єшся, гл.
1) Быть нарисованнымъ, изображеннымъ.
2) Отразиться. Все твориво в душі одмалювалось.
Воювати, -воюю, -єш, гл. Воевать. Моли б, Боже, воювати, щоб шаблюки не виймати. Яким мечем воював, таким і поліг. Мене хочуть воювати. Царь царя потугою воює.
Гордува́тий, -а, -е. Гордый, гордящійся, надменный. Я не багатий, не гордуватий, високо не несуся. Така думка світилась.... на її гордуватому виду. Ум. Гордува́тенький.
Гу́діння 1, -ня, с. Порицаніе, осужденіе. Cм. гудити.
Загодо́вувати, -вую, -єш, сов. в. загодува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Начинать въ первый разъ что-либо ѣсть. Як що уперве (того року) починають їсти (курча, яблуко, огірок), то перегинають за голову руку і загодовують отак: «нова новина, щоб не болів ні живіт, ні голова» (і тоді їдять). 2) Начинать откармливать.
Недоук, -ка, м. Недоучка. Народе мій, недоуку латинський!
Отруя, -ру́ї, ж. = отрута.
Підмовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. підмо́вити, -влю, -виш, гл. Подговаривать, подговорить, подстрекать, подстрекнуть, наущать. Жить до себе давно уже підмовляє. Козак коня напуває, дівчиноньку підмовляє: мандруй, мандруй, дівча, з нами, ліпше буде, як у мами.
Поперепливати, -ва́ю, -єш, гл. Переплыть (во множествѣ). Добігли до Дніпра, поперепливали кіньми.
Уродай, -дая, м. Красавецъ. Уродаю то й у свитині пригоже.
