Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бранка

Бранка, -ки, ж. 1) Плѣнница. Дівка бранка, Маруся попівна Богуславка. ЗОЮР. І. 210. 2) Наборъ (рекрутовъ). Я пішов до бранки, та не здавсі. Шух. І. 317. Стережіться, парубочки, бо либонь бранка буде. Гол. І. 139. 3) Родъ рыбы: Barbus fluviatilis. Вх. Лем. 394. Ум. бріночка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 92.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРАНКА"
Вірменка, -ки, ж. 1) Армянка, 2) Вірменки. Родъ вышивокъ. Kolb. І. 49.
Гирло, -ла, с. = гірло.
Дуймом подути. Быстро побѣжать. Вх. Зн. 16.
Кей = ке. Кей сюди. Харьк. у.
Паннуся, -сі, ж. = паннуня. Гн. І. 195.
Порічанин, -на, м. Прирѣчный житель. Сумск. у.
Прохвостиця, -ці, ж. = прочуханка. Пішла біда до Лохвиці, і там дано прохвостиці. КС. 1884. І. 29.
Сабе меж. = цабе.
Спрянути, -ну, -неш, гл. Убрать. Казав, щоб я ліч спранув, у костри щоб склав.... А де ж мені спрануть? Чуб. II. 183.
Хицький, -а, -е. = хисткий 1. На туім Дунаю хицькії кладки. Чуб. III. 306.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.