Вузити, -жу, -зиш, гл. Съуживать, дѣлать уже. Треба двері вузити, а то широкі.
Дрімни́виці, -виць, ж. мн. = дрімливиці.
Дріт, дро́ту, м. Проволока. Єсть у мене нагаєчка з кінця дротом шита. Ум. дро́тик. дрото́чок. Я ж думала, що нагаєчка з платочка, аж то вона із проклятого дроточка.
Замишля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зами́слити, -лю, -лиш, гл. 1) Замышлять, замыслить, задумывать, задумать. Тільки Бог святий знав, що він думав, гадав, замишляв. (1849) 53. 2) Только не сов. в. Командовать, распоряжаться. Ким же я буду, мій синочку, тепер замишляти? Годувала дітки да й ким замишляти? Узяли собі гарну невістку, — тепер буде ким замишляти.
Картуз, -за, м. Картузъ, фуражка. Хто ходить у картузі, так у того чорти у пузі. Ум. картузик. Взялось за картузик та й прощається.
Охайлучити, -чу, -чиш, гл. Ополоть, очистить отъ вѣтвей = охаючити. Треба цю щепу охайлучити.
Пожежний, -а, -е. 1) Пожарный.
2) Страховой. Тут би саме їхать по нову хату, по дерево на клуню та ставить, поки ще на годині, дак коли ж нема й чутки за тії пожежні гроші.
3) пожежна справа. Пожарная команда. По великих городах до там є пожежна справа.
Роспечатати Cм. роспечатувати.
Слинути, -ну, -неш, гл. Разноситься, разглашаться. По нещасній Україні слинула новина: не єдного смерть спіткала козацького сина. Нехай твоя слава слине, турецькая нехай гине.
Тира, -ри, ж. То-же, что и котець 1, но большихъ размѣровъ.
