Вигукати, -каю, -єш, гл. Выкриками добиться чего, вызвать кого. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку.
За́дувка, -ки, ж. Мятель.
Кістриця, -ці, ж. = костриця.
Настати Cм. наставати.
Судебник, -ка, м. Человѣкъ, въ своихъ разговорахъ осуждающій кого либо.
Судорга, -ги, ж. Судорога. Хто бреше, того нехай судорга зомкне.
Тріпання, -ня, с.
1) Дерганіе.
2) Битье, наказаніе розгами.
3) Выколачиваніе, вытряхиваніе.
4) Хлопаніе (крыльями, напр).
Уполювати, -люю, -єш, гл. Поймать на охотѣ. Он якого звіра вполювали.
Харло, -ла, м. Ругательное слово. Чортів харло! я дам тобі роменського табаку понюхать.
Хрещениця, -ці, ж. Крестница. Вона моя хрещениця.
