Відговорювати, -рюю, -єш, відговоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. відговорити, -рю, -риш, гл. Отговаривать, отговорить. Як став одговорувать, так одговорив.
Жура́в, -ва, м. 1) = журавель 1. Журав грає, журав грає, журавочка скаче. 2) = журавель 2. Ум. жура́вчик.
Коверцовий, -а, -е. Ковровый. Коверцові (барвні) лежники.
Наді́яння, -ня, с. Надежда, ожиданіе. Ех, братіку! надіялись було ми, та й те надіяння уже пропало.
Наля́кувати, -кую, -єш, сов. в. наляка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Пугать, напугать. Налякав міх, що й торби страшно. Іде чоловік і дуже журиться, і такий наляканий!
Оббіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. обібра́тися, обберуся, -решся, гл. 1) Набираться, набраться, набрать много. Не оббірайся ваги, бо дорога грузька. 2) Набирать, набрать на себя, убраться. Свиня в реп'яхи обібралася. 3) Находиться, найтись, выискаться. Обібрався такий то хазяїн... Оттогді ж то не могли обібратись, за віру християнську одностайно стати, — тільки обібрався Барабаш та Хмельницький. У мене оббереться старійший козак на долині Черкень погуляти. 4) Дѣлать, сдѣлать себя. Обібрався грибом, то лізь в борщ.
Пияк, -ка́, м. Пьяница-мужчина.
Прямувати, -мую, -єш, гл. 1) Идти напрямикъ. Ні направо, ні наліво світ ніколи не звертає, а так собі наперед усе й прямує. 2) Направляться. Товариство на Січ прямувало. 3) Клониться. Куди воно йдеться і до чого воно прямує?
Ткачів, -чева, -ве Принадлежащій ткачу.
Трястися, -суся, -сешся, гл. Трястись. «Де цимбали? Грай, псявіро!» Аж корчма трясеться.
