За́бережень, -жня, м. Ледъ возлѣ берега. Річка ще не замерзла, а забережні вже є.
Заві́й, -во́ю, м. Повязка: чалма.
Затушкува́ти, -ся. Cм. затушковувати, -ся.
Згаси́ти Cм. згашати.
Знахарь, -ря, м. = знатник. Став я шукать знахарів та усяких характерників. Знахарі і знахарки, замісць «воистину воскресе», кажуть: «по болоту хожу, чайок деру», або що инше, що думають заподіять чарами. .
Насіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. насісти, нася́ду, -деш, гл. 1) Насѣдать, насѣсть, садиться, сѣсть на что. Та до його сизокрилі орли налітали, в головах насідали. 2) Налегать, налечь, притѣснять, притѣснить. Нехай Бог скарає того, хто насідає на кого. Покинь... горілку пити; се на тебе й нудьга з похмілля насідає.
Осередь нар. Среди. Та ви такої риби осередь літа не купите.
Тверднути, -ну, -неш, гл. Твердѣть, затвердѣть.
Храп 1, -па, м. 1) Претензія, злоба. Каже, же на нього атаман має храп. Я мав на нього храпа. 2) = бовт 1. 3) мн. храпи. Переносица у животныхъ. Пан був на коні, а цей истиком коня по храпах.
Чередничок, -чка, м. Ум. отъ чередник.
