Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наузбіч

Наузбіч нар. Въ сторонѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 530.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАУЗБІЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАУЗБІЧ"
Дзво́ничок, -чка, м. Ум. отъ дзвоник.
Наломи́ти, -млю́, -миш, гл. 1) Наломить. 2) Приспособить.
Попращати, -ща́ю, -єш, гл.кого. Проститься съ кѣмъ. Cм. попрощати. Навіки 'смо попращали свої любі гори. ЕЗ. V. 242.
Потиснутися, -нуся, -нешся, гл. Потѣсниться.
Похоп, -пу, м. Влеченіе. Нема похопу до роботи. Н. Вол. у.
Ройовий, -а, -е. Принадлежащій рою, т. е. восковой (о свѣчѣ)? Над миленьков, над молоденьков ройова свічка горить. ЗЮЗО. II. 416.
Татаронько, -ка, м. Ум. отъ татарин.
Уїсти, уїм, уїси, гл. Съѣсть, поѣсть достаточно. Ні в'їв, ні впив, а дрантям світить. Ном. № 1869.
Усілякий, -а, -е. = вселякий. Ном. № 347.
Шв'єткий, -а, -е. Гибкій. Шв'єткий бич. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАУЗБІЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.