Білувати, -лую, -єш, гл. 1) Снимать кожу съ убитаго животнаго. Наймит козла.... білував. Зарізав чоловік ягня, тілко шо зібравсь білувати. 2) Бѣлить (стѣну). Ми ще хати не білували, тільки посіркували.
Висівчаний, -а, -е. Изъ отрубей сдѣланный.
Заплазува́тися, -зу́юся, -єшся, гл. Запачкаться, загрязниться ползая.
Зацвили́ти, -лю́, -лиш, гл. = заквилити. Райські пташечки як не зацвилять.
Морґува́ти, -ґую, -єш, гл. Дѣлить на морги.
Нало́й, -ло́ю, м. Аналой. Після молебня метнувся Павлюга і підійшов до налою.
Плазувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Пресмыкаться, ползать. На зеленому полі плазують сірі комашки поміж тим гадом. 2) Съ трудомъ идти, ѣхать, тащиться. Сонні всі заворушились, потім піднялися і додому плазували. 3) Попадать палкой въ другую палку, лежащую на землѣ — при игрѣ въ плаз (Cм.).
Поспадати, -даємо, -єте, гл. То-же, что и спасти, но во множествѣ. Ото поспадали всі дванадцять замків.
Псе нескл. Ничто. Звів усе на псе.
Хвальба, -би, ж. 1) Похвала, хваленіе. Хвальба сорочки не дасть. Власна хвальба не платить. 2) Хвастовство. Хвальба повні торби, а в тіх торбах пусто. 3) Угроза.
