Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

неминуче

Неминуче нар. Неминуемо, неизбѣжно, непремѣнно. Неминуче коли не після Покрови, то вже після Дмитра засватана буде. Г. Барв. 305.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 551.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕМИНУЧЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕМИНУЧЕ"
Багро, -ра, с. = багор 2. Угор.
Білоріпа, -пи, ж. Раст. Brassica rapa L. Вх. Зн. 59.
Дереві́нь, -ні, ж. Деревянный части въ плугѣ. Камен. у. Cм. Деревня 4.
Киринниця, -ці, ж. 1) Пачкунья, маральщица. Желех. 2) Помойная лохань. Желех. У гуцуловъ употребляется какъ ругательное слово относительно женщинъ. Шух. І. 34.
Купалий, -а, -е. Красивый? На нашеї на вулиці все купалиї молодці. Ой нема, нема найкупавшого над Івана над нашого, бо його дівка скупавіла, дівка Храсина полюбила. Чуб. III. 201.
Нао́длів нар. = навідлів.
Прибілий, -а, -е. Бѣловатый. Вх. Зн. 55.
Спинок, -нку, м. Ум. отъ спин.
Степно нар. Достаточно степи, много степи. У нас було степно. Херс. г.
Щербити, -блю, -биш, гл. Дѣлать зазубрины.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕМИНУЧЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.