Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нерухомо

Нерухомо нар. Неподвижно. Звелів стояти, кажеш? — Нерухомо! К. ЦН. 261. Цілісінький день пролежать нерухомо. МВ. ІІ. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 557.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕРУХОМО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕРУХОМО"
Братічок, -чка, м. Ум. отъ брат.
Винниченко, -ка, м. Сынъ винокура.
Вирізнятися, -няюся, -єшся, сов. в. вирізнитися, -нюся, -нишся, гл. Отличаться, отличиться, разниться отъ другихъ.
Клокічка, -ки, ж. 1) Деревянный колокольчикъ, вѣшаемый скоту на шею. Ковель. 2) Раст. Staphylca pinnata L. ЗЮЗО. І. 137. Клокічки. У гуцульскихъ женщинъ: монисто, сдѣланное изъ нанизанныхъ круглыхъ зеренъ этого растенія. Шух. I. 130.
Марнотра́виця, -ці, ж. Мотовка, расточительница. Гол. III. 167.
Мелі́й, -лія́, м. Человѣкъ, привезшій хлѣбъ для помола. Міуск. окр.
Призвичаювати, -чаюю, -єш, сов. в. призвичаїти, -ча́ю, -їш, гл. Пріучать, пріучить. Наймичка призвичаєна.... завжди приходити вранці до пані. Левиц. І. 225. Призвичаїла (її) до роботи. Мир. ХРВ. 77.
Розворювати, -рюю, -єш, сов. в. розворити, -рю, -риш, гл.во́за. Отдѣливъ въ возу передокъ отъ задка, снова ихъ соединить длиннымъ шестомъ и такимъ образомъ удлинить возъ — для перевозки напр. срубленныхъ деревьевъ, досокъ и пр.
Селяниця, -ці, ж. = селянка. А із місця та міщаночки, а із села селяниці, хорошії молодиці. МУЕ. III. 83.
Смолавий, -а, -е. Сопливый. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕРУХОМО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.