Вимучити Cм. вимучувати.
Зім'я́ти и зімняти, -мну, -не́ш, гл. 1) Смять. 2) Стереть, растереть; истолочь. Зімну всього я на кабаку. Зімни трохи маку. Зім'яв сіль.
Лучкова́тий, -а, -е. Дугообразный. — кінь. Лошадь съ вогнутой спиной.
Мсти́тися, мщу́ся, мсти́шся, гл. Мстить за себя, отомщать. Огонь святий мститься, як його не шануєш. Як вийде злодій з тюрьми, то ще гірш буде мститися. То вона метиться на Хведорові за дочку.
Нагово́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. наговори́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Наговариваться, наговориться. З ким вірно люблюся, — не наговорюся.
Понадписувати, -су́ю, -єш, гл. Надписать (во множествѣ).
Посемейство, -ва, с. Семейство. Переїхали у сей замок на життя з своїм посемейством.
Прогорниця, -ці, ж. Круглая дыра въ центрѣ верхняго жернова ручной мельницы.
Ти мѣст. Ты. Ти дав мені мої закони, щоб я нехибно їх держався.
Урожа, -жі, ж. = урожай. Ой дай-же, Боже, на хліб урожу.
