Ви́рнути. Cм. Вирина́ти.
Ґузелець, -льця, м. = Ґалиця, Pelias berus.
Заґе́лґати и заґе́лкати, ґаю (каю), -єш, гл. Закричать (о гусяхъ, индѣйскихъ пѣтухахъ). Загелкали гуси. II, 35. Заґелкали мов индики.
Поперетиратися, -раємося, -єтеся, гл. То-же, что и перетертися, но во множествѣ.
Поперешукувати, -кую, -єш, гл. То-же, что и перешукати, но во множествѣ.
Прилука, -ки, ж. 1) Присоединеніе. 2) Полянка среди лѣсовъ. Норови і воли пасуть прилуками. мн. прилуки. Поперемѣнно то лѣсъ, то поле. 3) Названіе города: Прилуки. Славен город Біла Церква, славніша Прилука.
Протирати, -ра́ю, -єш, сов. в. проте́рти, -тру́, -тре́ш, гл.
1) Протирать, протереть, вытирать, вытереть. А росою очі промивати, а рушником очі протирати. Протри мені смажні уста.
2) Проторивать, проторить. Перед домом був широкий двір, такий широкий, що вози ледві встигли протерти кругом його вузьку дорогу. Тепер скорий шлях просторий до рая протерли.
3) проте́рта го́лка. Игла безъ ушка. Нема, як моя сусіда: увесь куток обділяє; ось і мене поратувала: дала протерту голку ще й без жильця.
Скубти, -бу, (-блю), -беш, гл. Дергать (шерсть), щипать, ощипывать, драть (за волосы). Кудельки не скубла. Скублю (скубу) не пера, їм не мясо. Чужий лоб скубти, треба й свого наставити. На припоні коні отаву скубуть.
Табачників, -кова, -ве Относящійся къ табачнику, принадлежащій ему.
Умічати, -чаю, -єш, сов. в. умети́ти, -мечу, -тиш и умітити, -мічу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, примѣтить. Кажу ж вам — не вмітив їх гаразд — в чому одіті, а так — довга одежа. Я не вмітив, чи була вона п'яна, чи ні. Я не вмічала, чи були там сліди, — мені й байдуже. Швидко бігли, — затим не можна було їх умітити, які вони були собі на вид. І Пилипиха вже вмічати почала, що дома він не говорить і смутує.
