Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нівечити

Нівечити, -чу, -чиш, гл. 1) Портить, уничтожать, обращать въ ничто, разорять. Свою одежину нехтує, скот нівечить. Ном. № 10779. 2) Мучить, издѣваться, жестоко обращаться. Дитино моя, чого ж твій тато мене нівечить? Г. Барв. 109. Робили глузи їм досадні, гірш нівечили, як циган. Котл. Ен. V. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 565.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НІВЕЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НІВЕЧИТИ"
Гу́ствина, -ни, ж. Чаща, густой лѣсъ, зарость.
Дадекой, дадеколи нар. Иногда. Вх. Лем. 408.
Забазі́катися Cм. забазікуватися.
Зага́юватися, -га́ююся, -єшся, сов. в. зага́ятися, -га́юся, -єшся, гл. Замѣшкиваться, замѣшкаться, замедлить. Пора, брате, ни виступці, бо вже ми й так загаялись. Не загайся на підмогу. К. Псал.
Здихну́ти Cм. здихати 1.
Керинниця, -ці, ж. = киринниця. Шух. І. 34.
Пакість, -кости, ж. Пакость. Алв. 24. Чорте, де йдеш? — Болота палити. — Не буде горіти! — Добре мені пакість зробити. Ном. № 3120.
Понатоптувати, -тую, -єш, гл. 1) Натоптать (ногами грязь во многихъ мѣстахъ). 2) Набить плотно (во множествѣ).
Стовбурина, -ни, ж. Одинъ стволъ растенія.
Чуприна, -ни, ж. Волоса на головѣ человѣка; длинные волоса спереди или на макушкѣ головы. Гол. Од. 48. Чуб. VII. 412. Ото драпонув, тільки чуприна майорить. Ном. № 4419. Сивий ус, стару чуприну вітер розвіває. Шевч. Ум. чупринка, чупринонька, чуприночка. Чуб. V. 988.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НІВЕЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.