Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обаясник

Обаясник, -ка, м. Злой духъ, летающій къ женщинѣ по ночамъ, — часто это умершій мужъ, если жена о немъ сильно горюетъ. КС. 1890. X. 59. Cм. перелесник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБАЯСНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБАЯСНИК"
Дармої́дня, -ні, ж. Дармоѣдство, тунеядство.
'Дда́ти = Оддати. Ходить Марусенька нерозчесаная, хоче її мати за Івана 'ддати. Мет. 115.
На́ра́з нар. Вдругъ, сразу. Хто нараз, буде зараз. Ном. № 5596.
Никлий, -а, -е. Поникшій, съ опущенной головой, а переносно: печальный. Никлі ходять (воли), і їм погано, так як і мені. Г. Барв. 338.
Понароджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Народиться (о многихъ). Нових людей понароджувалося багато після ревизії, а землі не прибавилося. Харьк. у.  
Пошандибити, -бить, гл. безл. Посчастливиться, повезти. Переясл. у.
Промовець, -вця, м. Ораторъ. Левиц. МБ. 28.
Розвіяти Cм. розвівати.
Рострубити, -блю́, -биш, гл. Раструбить, разгласить. Уже раструбили по селу — нехай знають.
Шкодливо нар. = шкідливо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБАЯСНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.