Валитися, -люся, -лишся, гл.
1) Разваливаться, разрушаться. Церкви схизматиків валються, попи голодні.
2) Падать, валиться. Вийду за ворота, від вітру валюся.
Гарячкувати, -чкую, -єш, гл. Пороть горячку. Я гарячкую, гарячкую — де воно ділося сокира та долото, аж воно украв хтось.
Домі́вка, -ки, ж. 1) Домъ — не въ смыслѣ зданія, а въ смыслѣ вообще жилья. Бідна вдова, старая жона у своїй домівці з діточками маленькими гомоніла. Чуже дитя клене-проклинає... за хліб, за сіль нарікає, з домівки зганяє. 2) Мѣсто жительства. Де твоя домівка? — У Красному. Наступив 1650 рік; посунули пани з Польщі до домівок, почали свої добра осягати, почали людей на роботу кликати. Ум. домі́вонька, домі́вочка.
Облизати, -ся. Cм. облизувати, -ся.
Обмуровувати, -вую, -єш, сов. в. обмурувати, -ру́ю, -єш, гл. Обводить, обвести каменной стѣной. Обмурував двір білим каменем; а ворітечка з жовтої меді.
Поділля I, -ля, с. Часть, доставшаяся въ надѣлъ.
Пообтикатися, -каємося, -єтеся, гл. Обтыкать себя (о многихъ).
Почухмарити, -рю, -риш, гл. То-же, что и почухати, но сильно.
Т пред. = д, къ. Надійшов же т ній завидь-завидко. Надійшов же. т ній батенько її.
Телепка, -ки, ж. Глупый, пустой разговоръ.
