Волочільник, -ка, м.
1) Работникъ, боронующій послѣ посѣва.
2) = волочінник.
Гнап, -па, м. Мастеръ, изготовляющій сіряки и опанчі.
Гол, -ла, -ле Краткая форма отъ голий.
Ґила́, -ли́, ж. = Бурта 6. Я на тебе вже нагнав десять ґил.
Компанієць, -нійця, м. Казакъ легкоконнаго войска въ XVIII вѣкѣ. В поход у дорогу славні компанійці до схід сонечка рушали. Ой над Богом над рікою, на турецькій гряниці, там стояли пикиніри, з ними компанійці.
Ме́рти, мру́, мре́ш, гл. 1) Умирать, мереть. З щастя не мруть. У Горбоносихи мерли діти. 2) Замирать. Чогось сумно і боязно, аж моє серце мре.
На́ді пред. = надо = над.
Продирини, -рин, ж. мн. = похрестини.
Рятунка, -ки, ж. Спасительница, спасающая.
Стервига, -ги, ж. Бранное слово, Ув. отъ стерво. Тим же й стервига! І не дай Боже!
