Будувати, -дую, -єш, гл.
	1) Строить, сооружать, созидать. Дерево везено, церков будовано.  Для кого ж ти, мала, сей двір будувала?  Згода дім будує, а незгода руйнує.  труну будувати. Дѣлать гробь.
	2) Основывать. Розмовляють, росказують: як Січ будували...                         
                        
                                                
                          Вовківня, -ні, ж. 1) Западня, яма для ловли волковъ.  2) Волчье логовище.  3) Иронично: холодное жилье. 4) Множество волковъ. Вовківні такої було, що біда. Там таке звірно завелось, що й ходить страшно.                         
                        
                                                
                          
	Ґеґа́цки, -цьок, ж. мн. = Ґарґачки.  Ум. Ґеґа́дзьки. 
                        
                        
                                                
                          
	До́йка, -ки, ж. Мамка, кормилица въ Угорщинѣ. 
                        
                        
                                                
                          
	Люд, -ду, м. Народъ, людъ; человѣчество. Не все ж Біг дарує, про що люд міркує.  Вона стане на користь людові нашому.   Люд вже здавна коверзує — з того лихо плазує. 
                        
                        
                                                
                          
	Напа́сниця, -ці, ж. Нападающая, задирщица, обидчица.
                        
                        
                                                
                          
	Полом'яний, -а́, -е́ Пламенный. Полом'яне я духом бачу море. 
                        
                        
                                                
                          Тішитися, -шуся, -шишся, гл. Радоваться. Як ти тішишся, вороги смутяться, як ти смутишся, вороги ся тішать.  Тішиться мною, що я ще молода.  Тішиться, як жид паршами.                         
                        
                                                
                          Уготовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. уготовити, -влю, -виш, гл. Приготовлять, приготовить. Смерть младенцям вготовляє.  Хліба нема в господі — хоч груди теши: треба вготовити, одвезти в млин, а шо наші жінки, як уготов їй дров, хліба, дак і мовчить.                         
                        
                                                
                          Шалтай, -тая, м. Сорванецъ. Вночі якісь шалтаї йшли та й затаскали його.                         
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				 
 
				 
				 
				 
          