Висажувати, -жую, -єш, гл. = висаджувати.
Ганчарювати, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься горшечнымъ ремесломъ.
Гостри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Точить, острить. Щоб мечі, шаблі гострили. Гостри́ти зу́би. Приготовляться къ чему, острить зубы на кого, замышлять противъ кого. Не гостри зубів, бо не будеш їсти. Вони на нас зуби гострять. Гостри́ти о́чі, язики́. Острить зубы, замышлять противъ кого. І ворог мій на мене очі гострить. Язики на мене гострять.
Задира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. заде́рти и задра́ти, -деру́, -ре́ш, гл. 1) Задирать, задрать, поднимать, поднять вверхъ. Біда вмерла і ноги задерла. Ворона літає, а дурень голову задирає. 2) Задирать, задрать, начинать, начать ссору. 3) О коростелѣ: начинать, начать кричать. Як деркач котрого году задере поперед перепілки, то сіно буде дороге.
Маму́нечка, -ки, ж. Ум. отъ мама.
Нажа́рювати, -рюю, -єш, сов. в. нажа́рити, -рю, -риш, гл. Нажаривать, нажарить; напаливать, напалить. От нажарили дванадцять биків.
Обглядати, -да́ю, -єш, сов. в. обглядіти, -джу, -диш, гл. Осматривать, осмотрѣть.
Оборонник, -ка, м. = оборонець. Ум. оборонничок. Батечку, мій голубчику, мій оборонничку, моя затулочко, оборони мене від лихої години, від невірної дружини.
Склепувати, -пую, -єш, гл. = склепити. Ой же казав пан Каньовський ще й склеп склепувати.
Струдити, -джу, -диш, гл. Утомить работой. Вернула з поля змучена і струджена. Мого миленького не розбудять: миленький бардзо стружений.
