Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

овечина

Овечина, -ни, ж. Овечье мясо. Вони не їдять курятини, гусятини, овечини, кабанятини, — нічого того не їдять. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 34.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОВЕЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОВЕЧИНА"
Бздини, бздин, ж. мн. 1) Газы въ желудкѣ. 2) = бздюха 1? Рветься як бздини. Шейк.
Будників, -кова, -ве Принадлежащій работнику на поташномъ заводѣ.
Виклопотати, -чу, -чеш, гл. Выхлопотать.
Гре́цький, -а, -е. 1) Греческій. Хто не пізнає самих таки греків в грецьких богах ? Левиц. І. Світ. 5. Слово чужоземне, воно позичене з грецької мови. Ком. Р. ІІ. 57. Гре́цький орі́х. Раст. Suglans regia. L. ЗЮЗО. І. 125. 2) Гречневый. Залізний ток, свиний перескок, а грецький посад (сковорода, сало і млинці). Ном. ст. 301. № 402.
Застукоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Учащенно застучать. Шось застукотіло у вікно. Мнж. 129. 2) Забиться (о сердцѣ). Серце в батька й матері швидче застукотіло. Левиц. Пов. 156.
Захарчува́ти, -чу́ю, -єш, гл. Заморить голодомъ.
Піскозоба, -би, ж. Рыба. Cobitis taenia. Вх. Пч. II. 19.
Сповиток, -тку, м. Пеленки. Дитина в сповитку. Левиц. І. 109. Ум. сповиточок. Я ще в сповиточку зосталася сиротою. МВ. ІІ. 75.
Титулування, -ня, с. Величаніе по титулу, титулованіе. Шейк.
Троюда, -ди, м. Забіяка. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОВЕЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.