Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

огнище

Огнище, -ща, с. 1) Костеръ. Спасибі жіночкам, на городі розіклали огнище і всякої страви понаготовляли. ЗОЮР. II. 286. в огнище вкинутися. Вспылить. Сердитий був парубок, так у огнище і вкинеться! Як жар стане. Харьк. г. 2) Мѣсто, гдѣ былъ костеръ. На огнищі не швидко виросте трава. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 36.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГНИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГНИЩЕ"
Гадонька, -ки, ж. Ум. отъ гадка.
Галунина, -ни, ж. Квасцы (растворенные?) Як посолити, то не озме сі галунина єйці. ЕЗ. V. 92.
Глизявий, -а, -е. Клейкій, вязкій. Чогось оця каша така глизява. Кіевск. у. Глизявий хліб. Міусск. окр.
Доса́дно нар. Непріятно. МВ. І. 24. Ум. досадне́нько. Шо в черницях добре жити, легче ділечко робити, тілько, ненько, досадненько, шо в черні ходити. Грин. ІІІ. 376.
Мото́рно нар. Проворно, бойко, живо. Ум. моторненько.
Поскуплювати, -люю, -єш, гл. Собрать вмѣстѣ. Поскуплюй чергове козацтво. К. Бай. 25.
Пундиковий, -а, -е. Привыкшій къ лакомствамъ. Пундикова дитина, не хоче хліба їсти, а все давай паляниці. Міусск. окр. Бач, яка пундикова, хліба не їсть. Харьк. г.
Саможер, -ра, м. Себя ядущій. К. ХП. 53.
Стів, сто́лу, м. = стіл. Шух. І. 98.
Токмити, -млю, -ми́ш, гл. 1) Прицѣниваться, нанимать. Шейк. 2) Распредѣлять, группировать. Шейк. Токмит волики на три плуженьки. Гол. II. 4.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОГНИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.