Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ожина

Ожина, -ни, ж. 1) Ежевика, Rubus fructicosus. Утирається жаркою кропивою, малює брови синьою ожиною. Чуб. V. 519. Ум. ожи́нка, ожи́нонька, ожи́ночка. Употребляется какъ ласкательное къ женщинѣ. Пестить було її всяк: і голубко моя вірная, і ожинко повная, і перепілко моя утішная. Г. Барв. 107. 2) мн. ожини. Раст. Rubus caesius. Лв. 101. Cм. колодюх, деринник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЖИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЖИНА"
Видніти, -ніє, гл. безл. Свѣтать; проясняться.
Грошолю́б, -ба, м. Любящій деньги, сребролюбецъ. Грин. І. 43.
Гу́совки, -вок, ж. мн. Ум. отъ гусла.
Закордо́нний, -а, -е. Заграничный.
Капловухий и каплоухий, -а, -е. 1) Вислоухій. Хоч каплоуха, та до двора сторожка. Ном. Обыкновенно употребляется, когда говорятъ о свиньѣ. По толоці капловухі тільки трюх-трюх одна за 'днією. Каплоуху хоч родзинками годуй, а все буде каплоуха. Ном. № 2832. 2) каплоуха шапка = капелюха. Були кожухи, усякі пояси, шапки — і козацькі, і каплоухі. Кв.
Кітка, -ки, ж. Кошка. Рано пташка заспівала б, як би кітка не ззіла. Ном. № 1950. Не грай, кітко, з медвідем, бо тя здавить. Ном. № 1213.
Опришкуватий, -а, -е. Злой, сварливый. Рк. Левиц.
Позморщувати, -щую, -єш, гл. Поморщить (во множествѣ).
Поперестилати, -ла́ю, -єш, гл. Перестлать вновь (во множествѣ).
Форкати, -каю, -єш, гл. Фыркать. Вх. Уг. 277.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЖИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.